Вступне Слово: Про "Невиліковну Правдивість"

[jingle_the_witch]

The chief beauty of this book lies not so much in its literary style, or in the extent and usefulness of the information it conveys, as in its simple truthfulness. Its pages form the record of events that really happened. All that has been done is to colour them; and, for this, no extra charge has been made. George and Harris and Montmorency are not poetic ideals, but things of flesh and blood—especially George, who weighs about twelve stone. Other works may excel this in dept of thought and knowledge of human nature: other books may rival it in originality and size; but, for hopeless and incurable veracity, nothing yet discovered can surpass it. This, more than all its other charms, will, it is felt, make the volume precious in the eye of the earnest reader; and will lend additional weight to the lesson that the story teaches.


/ðə tʃiːf ˈbjuːti əv ðɪs bʊk laɪz nɒt soʊ mʌtʃ ɪn ɪts ˈlɪtərəri staɪl, ɔːr ɪn ðɪ ɪkˈstɛnt ænd ˈjuːsfəlnəs əv ðɪ ˌɪnfərˈmeɪʃən ɪt kənˈveɪz, æz ɪn ɪts ˈsɪmpl trjuːθfəlnəs. ɪts ˈpeɪdʒɪz fɔːrm ðə ˈrɛkərd əv ɪˈvɛnts ðæt ˈrɪəli ˈhæpənd. ɔːl ðæt hæz bɪn dʌn ɪz tuː ˈkʌlər ðɛm; ænd, fɔːr ðɪs, noʊ ˈɛkstrə tʃɑːrdʒ hæz bɪn meɪd. dʒɔːrdʒ ænd ˈhærɪs ænd ˌmɒntməˈrɛnsi ɑːr nɒt poʊˈɛtɪk aɪˈdiːəlz, bət θɪŋz əv flɛʃ ænd blʌd—ɪˈspɛʃəli dʒɔːrdʒ, huː weɪz əˈbaʊt twɛlv stoʊn. ˈʌðər wɜːrks meɪ ɪkˈsɛl ðɪs ɪn dɛpθ əv θɔːt ænd ˈnɒlɪdʒ əv ˈhjuːmən ˈneɪtʃər: ˈʌðər bʊks meɪ ˈraɪvəl ɪt ɪn ərɪˈdʒɪnəlɪti ænd saɪz; bət, fɔːr ˈhoʊpləs ænd ɪnˈkjʊrəbəl vɛrˈæsɪti, ˈnʌθɪŋ jɛt dɪˈskʌvərd kæn sərˈpæs ɪt. ðɪs, mɔːr ðæn ɔːl ɪts ˈʌðər tʃɑːrmz, wɪl, ɪt ɪz fɛlt, meɪk ðə ˈvɒljum ˈprɛʃəs ɪn ði aɪ əv ði ˈɜːrnɪst ˈriːdər; ænd wɪl lɛnd əˈdɪʃənəl weɪt tuː ðə ˈlɛsn ðæt ðə ˈstɔːri ˈtiːtʃɪz./


Головна краса цієї книги полягає не стільки в її літературному стилі чи в обсязі та корисності інформації, яку вона передає, скільки в її простій правдивості. Її сторінки являють собою запис подій, які відбулися насправді. Усе, що було зроблено, це їх трохи прикрашено; і за це додаткова плата не стягувалася. Джордж, Гарріс і Монморансі — це не поетичні ідеали, а істоти з плоті та крові — особливо Джордж, який важить близько дванадцяти стоунів. Інші твори, можливо, перевершують цей за глибиною думки та знанням людської природи; інші книги можуть змагатися з ним в оригінальності та обсязі; але, що стосується безнадійної та невиліковної правдивості, ніщо ще не відкрите не може його перевершити. Саме це, більше ніж усі інші його принади, зробить, як ми вважаємо, цей том цінним в очах серйозного читача і додасть додаткової ваги уроку, який викладає ця історія.


* * *

Сатира на Серйозність: Головний гумор полягає в протиставленні: Джером бере традиційний, урочистий тон, який використовували автори для опису своєї правдивості та глибини думки, і застосовує його до легковажної історії про трьох іпохондриків і собаку.

"Невиліковна правдивість" (Incurable veracity): Це класична фігура мови Джерома. Правдивість тут подана як хвороба або недолік, а не перевага. Це висміює вікторіанське суспільство, яке надмірно цінувало серйозність та "моральні уроки" в літературі.

Джордж і "Стоуни": Згадка, що Джордж "важить близько дванадцяти стоунів" (близько 76 кг), підкреслює, що ці "герої" — звичайна, дуже реальна (і важка) плоть і кров. Стоун (stone) — британська одиниця ваги, що додає тексту місцевого колориту.

"Прикрашання без додаткової плати": Фраза "All that has been done is to colour them; and, for this, no extra charge has been made" (Усе, що було зроблено, це їх трохи прикрашено; і за це додаткова плата не стягувалася) — це пряма гра зі словом: автор визнає, що він прикрашав факти, але іронічно запевняє, що це не вплинуло на вартість книги.